Історія залізничних рейок
При слові «рейки» наша уява малює мірно розгойдуються вагони поїзда, що мелькають за вікном пейзажі, метрономом звучить перестук коліс. Практично для кожного з нас рейки нерозривно пов’язані із залізничними коліями, шпалами, пасажирськими або вантажними поїздами.
Дерев’яні рейкові дороги
У 1767 році замінили бруси з чавунних пластин за допомогою ключового колією. 10 років по тому бруси змінили залізні кутники, вертикальні полки яких були звернені всередину шляху, а колеса рухалися по зовнішнім сторонам. Так вперше з’явилася залізнична колія, ширина якої складала 1524 мм – міра, яка існує і понині у багатьох країнах світу. Спочатку ці рейки мали на поздовжніх дерев’яних брусах, і вже значно пізніше перейшли на поперечні підкладки – шпали.
У Росії залізничні рейки стали популярними, завдяки винахіднику Фролову, який проклав в 1806 році кінно-чавунну рейкову дорогу загальною протяжністю близько 2 км. Однак чавунні рейки дуже швидко зношувалися, і в кінці XVIII століття чавун був замінений на залізо.
Але і зварювальне залізо не давало тієї міцності, яка пред’являлася до залізничних рейок. Після винаходу англійцем Беркіншау в 1828 році прокатного стану, вперше були випущені прокатані рейки, які були значно міцніше зварювальних.
Ще через кілька десятиліть, в 1865 році, технічний прогрес і вдосконалення технологій призвело до використання стали, з якої і сьогодні виробляються сучасні залізничні рейки.
Сучасні рейки виготовляються з дуже міцної мартенівської сталі і конвертерної спеціальної рейкової сталі. Щоб підвищити опірність до зносу, їх піддають термообробці.
Залізничні рейки
вироблені сьогодні на наших підприємствах класифікуються за типами, за способом виплавки і обробки, за категоріями якості та виду вихідних заготовок. Поділяються рейки також і за своїм призначенням: вузької колії, широкої колії, рудничні, Острякова.
На сьогоднішній день десятки металургійних підприємств виробляють залізничні рейки, які відрізняє висока надійність і гарантовану якість.
